TOTOX A-Z: важливість бути свіжим

Продукти з риб’ячим жиром цінуються за їх омега-3 жирні кислоти (EPA та DHA), але ці олії дуже схильні до окислення. З часом або за поганих умов зберігання риб’ячий жир може стати прогірклим, набуваючи неприємних смаків і втрачаючи поживну цінність. В індустрії омега-3 для комплексної оцінки свіжості та якості олії використовується Загальний показник окислення, або TOTOX. Цей освітній огляд пояснить, що таке TOTOX, чому він важливий для риб’ячого жиру, як його вимірюють і які кроки приймає індустрія – від постачання до маркування – щоб зберегти свіжість продуктів з риб’ячим жиром.

Що таке TOTOX? Розуміння окислення в риб’ячому жирі

TOTOX означає Загальний показник окислення, параметр, що відображає загальний стан окислення олії. Він поєднує вимірювання продуктів первинного окислення (пероксидів) та продуктів вторинного окислення (альдегідів) в одне число. Математично TOTOX обчислюється за формулою:

TOTOX = 2 × Пероксидне число (PV) + Анізидинове число (AV).

Ця формула враховує як ранні, так і пізні стадії окислення жирів. Пероксидне число та анізидинове число – це дві складові TOTOX, кожна з яких вимірює різний аспект деградації олії. Щоб зрозуміти TOTOX, розглянемо ці компоненти детальніше:

Пероксидне число (PV) – первинне окислення

Пероксидне число (PV) вимірює кількість пероксидів (продуктів первинного окислення) в олії. Коли ненасичені жирні кислоти в риб’ячому жирі окислюються, першими утворюються ліпідні гідропероксиди. PV виражається в міліеквівалентах кисню на кілограм олії, що показує, скільки пероксидного кисню утворилося. Високе PV означає, що олія накопичила пероксиди від початкового окислення. Однак PV сам по собі може бути оманливим – у міру прогресування окислення пероксиди можуть розкладатися на вторинні продукти, через що PV знижується, хоча олія все ще деградує. Іншими словами, низьке PV саме по собі не завжди є доказом свіжості, бо пероксиди могли вже розпастися. Тому вимірювання лише первинного окислення недостатнє; потрібна вторинна міра для пізнішої стадії окислення.

Анізидинове число (AV) – вторинне окислення

Анізидинове число (AV) оцінює рівень альдегідів (продуктів вторинного окислення) в олії. Коли пероксиди в прогірклому жирі розкладаються, утворюються реактивні карбонільні сполуки, такі як альдегіди, які спричиняють неприємні смаки та запахи. AV визначається за допомогою колориметричного тесту: олію реагують з реагентом p-анізидин, і збільшення поглинання (приблизно при 350–366 нм) вказує на концентрацію альдегідів. Практично AV вимірює сполуки, такі як 2-алкени та 2,4-дієни, що утворюються при розпаді пероксидів. Вищий AV означає більше вторинного окислення. AV є маркером історії окислення, показуючи, чи була олія значно окислена, навіть якщо поточний рівень пероксидів низький.

Як PV і AV поєднуються в TOTOX

Окремо PV і AV розповідають лише частину історії. TOTOX поєднує ці значення, щоб надати повну картину окислення, враховуючи як поточне утворення пероксидів, так і накопичення альдегідів від пероксидів, що вже розклалися. За формулою TOTOX PV подвоюється, бо пероксиди є раннім індикатором, який пізніше може зникнути, утворюючи вторинні продукти. Мета використання TOTOX – гарантувати, що олія не має одночасно високих рівнів пероксидів і альдегідів. Насправді міжнародні стандарти встановлюють максимальний ліміт TOTOX, який нижчий за суму максимально дозволених PV і AV. TOTOX, буквально «загальне окислення», широко використовується в індустрії риб’ячого жиру як індекс загальної свіжості та якості. Чим нижчий TOTOX, тим свіжіша (менш окислена) олія. Навпаки, високий TOTOX свідчить про значне окислення продукту і можливу низьку якість.

Чому TOTOX є ключовим показником свіжості та якості

Свіжість має значення – свіжий риб’ячий жир забезпечує поживні переваги без неприємного запаху чи смаку прогірклості. TOTOX вважається одним із найважливіших показників якості омега-3 олій, бо безпосередньо відображає ступінь окислення. Низьке значення TOTOX сигналізує про мінімальну кількість продуктів окислення, що корелює з нейтральним смаком і збереженою поживною цінністю. Як пояснюють світові експерти з омега-3, чим нижчий TOTOX, тим вища якість олії – це означає менше побічних продуктів окислення (оскільки окислення є головним чинником погіршення якості жирів).

Індустрія та регуляторні органи наголошують на TOTOX при оцінці якості риб’ячого жиру. Глобальна організація EPA та DHA Omega-3 (GOED) описує TOTOX як «найважливіший показник для визначення якості риб’ячого жиру». Оскільки TOTOX охоплює як раннє, так і пізнє окислення, він дає виробникам і споживачам впевненість, що риб’ячий жир справді свіжий. Олія може мати низьке пероксидне число, але високе анізидинове (що свідчить про минуле окислення) – у таких випадках TOTOX виявить проблему, тоді як лише пероксидне число може помилково виглядати прийнятним. Завдяки TOTOX уникають оманливих оцінок олій із прихованим раннім окисленням або вже окислених за межами пероксидної стадії. Просто кажучи, TOTOX є показником свіжості риб’ячого жиру. Це швидка відповідь на питання: Наскільки ця олія «свіжа» чи «прогіркла» загалом? Високоякісний риб’ячий жир матиме дуже низький TOTOX, що свідчить про незначне окислення і продукт із чистим смаком та запахом.

Крім того, TOTOX є ключовим для захисту споживачів. Окислення риб’ячого жиру важко виявити покупцю, якщо продукт капсульований або ароматизований. Багато омега-3 добавок додають лимон чи інші ароматизатори саме для маскування рибного запаху. Проте лабораторний тест TOTOX не бреше – він кількісно визначає свіжість незалежно від маскуючих ароматів. Для професіоналів індустрії підтримання низького TOTOX є критично важливим не лише для відповідності стандартам якості, а й для збереження репутації бренду – ніхто не хоче, щоб їхній продукт пахнув «рибою» або провалював сторонні тести якості. Підсумовуючи, TOTOX – це основний показник, що сигналізує, чи є продукт з риб’ячим жиром свіжим і якісним, чи він починає псуватися.

Стандарти якості та допустимі межі TOTOX

Що вважається «хорошим» значенням TOTOX? Міжнародні стандарти надають чіткі орієнтири для максимальних рівнів окислення у високоякісних риб’ячих оліях. І Кодекс Аліментаріус (міжнародний кодекс харчових стандартів), і Добровільний монограф GOED (галузеві стандарти) визначають допустимі межі для Пероксидного числа, Анізидинового числа та TOTOX у риб’ячих оліях. Загалом, преміальна риб’яча олія повинна відповідати таким верхнім межам:

• Пероксидне число (PV) – ≤ 5,0 міліеквівалентів пероксидного кисню на кілограм олії

• Анізидинове число (AV) – ≤ 20,0 (безрозмірна величина, заснована на поглинанні альдегідів)

• Загальний показник окислення (TOTOX) – ≤ 26 (обчислюється за формулою з PV і AV)

Ці пороги визначають межу між прийнятною свіжістю та потенційною прогірклістю. Наприклад, PV 5 meq/kg вважається максимально допустимим рівнем пероксидів для якісних олій – понад це олія накопичує надто багато пероксидів (первинне окислення). AV 20 – це межа для продуктів вторинного окислення. Якщо PV і AV одночасно на межі, то обчислений TOTOX буде 2×5 + 20 = 30, що перевищує ліміт TOTOX 26. Ліміт TOTOX 26 гарантує, що жоден тип продуктів окислення не є надмірним одночасно. На практиці виробники прагнуть значень значно нижчих за ці максимуми. Наприклад, олія може мати PV близько 1 і AV близько 3, що дає TOTOX приблизно 5 – це свідчить про винятково свіжу олію, що відповідає стандартам.

Регуляторні та сертифікаційні органи підтримують ці межі. Стандарт Кодексу Аліментаріус для риб’ячих олій вимагає PV ≤5, AV ≤20, TOTOX ≤26 для більшості олій, призначених для споживання людиною. Добровільний монограф GOED встановлює подібні суворі межі, і члени GOED зобов’язані їх дотримуватися. Програма International Fish Oil Standards (IFOS) та інші сторонні тестувальники також використовують ці показники при оцінці продуктів. Перевищення цих меж означає, що риб’ячий жир окислений понад безпечний і якісний рівень – іншими словами, його позначать як прогірклий або неякісний.

Варто зазначити, що деякі постачальники риб’ячого жиру рекламують значення TOTOX значно нижчі за межу 26, щоб підкреслити свіжість (наприклад, TOTOX у низьких двозначних або однозначних числах). TOTOX 26 – це максимум для прийняття якості, але нижчі значення завжди кращі для споживачів. Підсумовуючи, високоякісні риб’ячі олії завжди матимуть PV ≤ 5, AV ≤ 20 і TOTOX ≤ 26 згідно з глобальними стандартами. При оцінці омега-3 продуктів професіонали часто шукають результати тестів або сертифікати, що підтверджують відповідність цим показникам.

Як окислення впливає на харчову цінність, безпеку та сенсорні властивості

Окислення – це не просто зміна числа в лабораторному звіті – воно має реальні наслідки для харчової цілісності, безпеки, смаку та запаху риб’ячого жиру. Розуміння цих впливів підкреслює, чому контроль TOTOX настільки важливий:

• Харчова цілісність: Окислення поступово руйнує корисні омега-3 жирні кислоти в риб’ячому жирі. EPA та DHA починають розкладатися при взаємодії з киснем. Внаслідок цього окислений (прогірклий) риб’ячий жир забезпечує менше користі для здоров’я. Дослідження показали, що зі збільшенням окислення добавок риб’ячого жиру поживна користь для споживача зменшується. Іншими словами, прогіркла олія може не забезпечувати кардіологічних, когнітивних чи протизапальних переваг, які дають свіжі омега-3, бо деякі жирні кислоти деградували. Дуже окислені олії можуть також містити сполуки, які організм не розпізнає або не використовує так ефективно, як свіжі омега-3. Для споживача, який приймає риб’ячий жир «за омега-3», окислений продукт фактично не дає повної дози активних речовин – він менш ефективний, і ви не отримуєте те, за що заплатили.

• Безпека та здоров’я: Окрім втрати потужності, існує наукове питання, чи споживання окислених жирів несе прямі ризики для здоров’я. Деякі дані свідчать, що може. Наприклад, споживання окислених олій пов’язують з запаленням судин, що є ключовим фактором серцево-судинних захворювань. Дослідження на тваринах показали, що великі дози окислених ліпідів можуть викликати пошкодження органів і затримку росту, що викликає занепокоєння щодо тривалого вживання прогірклих жирів. Хоча дані для людей ще з’являються, експерти вважають розумним мінімізувати споживання окислених олій як запобіжний захід. Зокрема, сильно окислений риб’ячий жир може підвищувати рівень ЛПНЩ («поганого» холестерину) або маркерів окисного стресу, як свідчать деякі дослідження. Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) оцінило це питання у 2010 році і зазначило, що хоча PV і AV є найкращими мірками прогірклості, поточні знання не дозволяють встановити чіткий безпечний ліміт для окислених риб’ячих олій – але підтримання низького окислення явно бажане. Коротко кажучи, свіжий риб’ячий жир не лише ефективніший, він потенційно безпечніший, тоді як прогірклий може мати негативні ефекти (або принаймні непотрібні окисні побічні продукти) в організмі. Поки що стандарти якості дотримуються обережності, вимагаючи низького окислення.

• Сенсорні властивості (смак і запах): Найочевидніший ефект окислення – це прогірклість – характерний «поганий» запах і смак. Свіжий риб’ячий жир має майже відсутній запах і нейтральний смак, але окислений розвиває сильний рибний смак і гнилий, кислий запах. Це через леткі продукти окислення (альдегіди, кетони), що виділяються під час псування олії. Люди дуже чутливі до цих сигналів; насправді запах прогірклої риби – це природний попереджувальний знак «не їсти». Для споживачів добавка риб’ячого жиру, що викликає рибний відрижку або має неприємний запах при розрізанні, є червоним прапорцем окислення. Смак і запах критично важливі для прийнятності – люди не будуть продовжувати приймати добавку, яка викликає блювоту. Саме тому багато продуктів з риб’ячим жиром ароматизують (м’ята, цитрус тощо), щоб замаскувати легке окислення. Однак ароматизація може приховати проблему, але не вирішити її. Дуже окислена олія може все одно погано смакувати, навіть з ароматизаторами, і навіть якщо ні, споживач все одно вживає ці окисні сполуки. У харчовій промисловості сенсорні панелі та відгуки споживачів часто використовують разом із вимірюваннями TOTOX. Якщо олія наближається до межі TOTOX, дуже ймовірно, що вона має принаймні виявний запах або дефект смаку. Прогірклість – це не лише неприємність, це фактично провал якості, що може підірвати довіру споживачів (ніхто не хоче, щоб «риб’ячий жир» буквально смакував як стара риба). Тому підтримання низького окислення забезпечує, що продукт залишається приємним на смак і запах, крім того, що є поживно цінним.

Підсумовуючи, окислення позбавляє риб’ячий жир його корисності і може призвести до негативних наслідків: менше користі омега-3, можливі шкідливі ефекти та неприємний сенсорний досвід. Це всі вагомі причини для виробників мінімізувати окислення (низький TOTOX) і для професіоналів контролювати показники окислення в продуктах з риб’ячим жиром.

Вимірювання TOTOX: як індустрія тестує окислення

З огляду на важливість контролю окислення, індустрія риб’ячого жиру встановила стандартизовані лабораторні методи тестування для кількісного визначення PV і AV (а отже і TOTOX). Лабораторії контролю якості – як внутрішні, так і сторонні – регулярно виконують ці тести на партіях риб’ячого жиру:

• Тестування Пероксидного числа (PV): Класичним методом визначення PV є йодометричне титрування. У цьому тесті зразок олії обробляють калій йодидом; будь-які пероксиди окислюють йодид до йоду. Кількість утвореного йоду (титрується натрію тіосульфатом із використанням індикатора крохмалю) відповідає вмісту пероксидів, що звітується в meq O₂/kg. Існують офіційні протоколи (наприклад, ISO 3960 або AOCS Cd 8b-90), які детально описують цю процедуру. Деякі сучасні лабораторії використовують автоматизовані набори для тестування пероксидів або потенціометричні титратори для ефективності, але хімія залишається тією ж – вони вимірюють рівень гідропероксидів. Тест PV спеціально фіксує первинні продукти окислення, що утворюються на ранніх стадіях прогірклості.

• Тестування Анізидинового числа (AV): Для вимірювання вторинного окислення лабораторії виконують тест p-анізидину (часто за офіційним методом AOCS Cd 18-90). Олію розчиняють у розчиннику і реагують з p-анізидином, ароматичним аміном, який реагує з альдегідами у зразку. Ця реакція утворює кольоровий комплекс, і інтенсивність кольору вимірюють спектрофотометрично при певній довжині хвилі (зазвичай 350–366 нм). Показник поглинання використовується для обчислення анізидинового числа. По суті, чим вищий AV, тим більше альдегідних сполук було у зразку олії. Цей тест чутливий до сполук, таких як ненасичені альдегіди, що спричиняють неприємні смаки. Оскільки ароматизатори або деякі добавки можуть впливати на показники, тести ароматизованих олій потребують ретельної інтерпретації (деякі лабораторії розробили модифіковані методи для ароматизованих риб’ячих олій, щоб уникнути помилкових позитивних результатів через ароматичні сполуки).

• Обчислення TOTOX: Після отримання PV (числове значення, наприклад, у meq/kg) і AV (безрозмірне) лабораторія обчислює TOTOX за формулою TOTOX = (2 × PV) + AV. Наприклад, якщо риб’ячий жир має PV = 2,0 і AV = 10,0, то TOTOX буде (2×2,0) + 10,0 = 14,0. Це комбіноване значення подається як індекс загального окислення. Важливо, щоб PV і AV для TOTOX бралися з одного й того ж зразка і відображали кінцеву олію продукту, бо окислення може змінюватися з часом. Керівництво GOED зазначає, що TOTOX слід обчислювати за результатами тестів готового продукту, а не окремих партій або на ранніх етапах обробки. На практиці надійні виробники тестують кожну партію олії на PV і AV під час виробництва (а іноді і наприкінці терміну придатності для даних про стабільність), щоб забезпечити відповідність.

• Частота та контроль якості: Виробники риб’ячого жиру часто проводять тести окислення на різних етапах – на сирій олії (сирий риб’ячий жир із заводу), після рафінування/концентрації та на кінцевому капсульованому або фасованому продукті. Пероксидне число може зростати під час зберігання, тому деякі компанії проводять періодичні тести протягом терміну придатності продукту. Багато компаній включають показники окислення в Сертифікат аналізу (COA) для кожної партії. Наприклад, COA може містити «PV = 3 meq/kg, AV = 7, TOTOX = 13» поряд із чистотою та вмістом EPA/DHA. Сторонні служби тестування (наприклад, ConsumerLab, IFOS або NSF) також можуть незалежно підтверджувати ці значення. Методи стандартизовані, щоб результати були порівнянними у лабораторіях по всьому світу.

Ретельно вимірюючи ці параметри, індустрія гарантує, що риб’ячий жир на ринку відповідає межам свіжості. Якщо партія перевищує межі (наприклад, TOTOX > 26), її зазвичай відхиляють або, якщо можливо, повторно обробляють. На щастя, сучасні технології обробки та антиоксиданти часто підтримують низький рівень окислення з самого початку. Підсумовуючи, тестування TOTOX включає прості хімічні аналізи – титрування пероксидів і спектрофотометричний тест альдегідів – які разом забезпечують якість продукту. Для професіоналів харчової промисловості знайомство з цими тестами важливе, оскільки вони лежать в основі рішень про термін придатності та специфікації випуску продуктів омега-3.

Від джерела до полиці: постачання, зберігання та маркування для збереження свіжості

Контроль окислення в риб’ячому жирі вимагає уважності на кожному етапі – від постачання сировини до кінцевої упаковки та інструкцій з маркування. Ось як виробники та постачальники керують TOTOX і забезпечують свіжість:

• Постачання та виробництво: Все починається з сировини – риби та процесу вилучення олії. Найсвіжіші риб’ячі олії часто надходять із риболовецьких господарств, які швидко обробляють рибу і зберігають її холодною, щоб запобігти розкладанню. Після вилучення сирий риб’ячий жир може почати окислюватися негайно, якщо його неправильно обробляти. Провідні виробники застосовують методи, такі як обробка під інертним газом (азотом), щоб виключити кисень під час вилучення та рафінування олії. Антиоксиданти (наприклад, змішані токофероли, тобто вітамін Е) часто додають одразу після вилучення для стабілізації олії. Олію також часто охолоджують або зберігають у вакуумі під час обробки. Ключовим фактором є час – чим коротший час від вилову риби до стабілізації олії, тим краще. Високоякісні риб’ячі олії можуть бути молекулярно дистильовані або очищені, що видаляє домішки, які можуть каталізувати окислення (наприклад, важкі метали) і знижує початковий рівень пероксидів. Виробники знають, що цінні омега-3 жирні кислоти дуже чутливі до окислення, тому проектують виробничий процес так, щоб мінімізувати вплив тепла і кисню на кожному етапі. Наприклад, деякі компанії постачають олію з видів, природно багатих на антиоксиданти, або одразу обробляють печінки на борту риболовецьких суден. Результатом ретельного постачання та виробництва є олія з надзвичайно низькими PV і AV, що фактично дає перевагу у свіжості.

• Зберігання та обробка: Після виробництва правильні умови зберігання критично важливі для запобігання окисленню. Три основні фактори, що прискорюють окислення олії: кисень, тепло та світло. Кращі практики індустрії включають зберігання оптової олії в герметичних контейнерах (часто барабани або баки, продувані азотом) для обмеження кисню, зберігання олії в прохолоді (у холодильнику або принаймні в кліматично контрольованому складі) та використання непрозорих або темних контейнерів для блокування світла. Багато оптових риб’ячих олій зберігають у сталевих барабанах з внутрішнім епоксидним покриттям і інертним газовим покривом над олією. Навіть на рівні споживача ці принципи застосовуються: рідкі риб’ячі олії продають у темних скляних пляшках, а капсули часто у непрозорих банках або блістерах. Упаковка допомагає захистити олію від світла і повітря. Під час транспортування в жаркому кліматі можуть використовуватися ізольовані упаковки, щоб уникнути високих температур. Виробники також часто додають антиоксидантні підсилювачі, такі як екстракт розмарину або аскорбіл пальмітат, у кінцеву формулу для поглинання будь-якого кисню, що потрапляє. Рекомендується, щоб після відкриття споживачі зберігали продукти з риб’ячим жиром у прохолодному, темному місці з щільно закритою кришкою для підтримання свіжості. Насправді на етикетках зазвичай радять зберігати добавки в «прохолодному, сухому місці» – це уповільнює окислення та мікробне псування. Контролюючи навколишнє середовище олії, компанії прагнуть підтримувати низький TOTOX протягом усього терміну придатності продукту. Наприклад, один виробник повідомив, що при ретельному виробництві та холодному зберіганні показники окислення їхнього риб’ячого жиру залишалися надзвичайно низькими (PV менше 2, AV менше 5) навіть через два роки.

• Упаковка та маркування: Упаковка – це перша лінія захисту олії, але маркування надає інструкції та гарантії кінцевому користувачу. Багато брендів, орієнтованих на якість, підкреслюють свіжість на своїх етикетках або в маркетингу – деякі навіть друкують значення TOTOX або «гарантію свіжості» на упаковці. Хоча не всі компанії вказують TOTOX на споживчій етикетці, інформація може бути доступна за запитом або через QR-код, що веде до Сертифікату аналізу. Проте на етикетках зазвичай вказують терміни придатності або «краще використати до», які визначаються на основі прогнозованої стабільності окислення. Продукт із терміном придатності два роки, наприклад, повинен бути сформульований і упакований так, щоб його TOTOX залишався ≤ 26 (і бажано значно нижчим) до кінця цього періоду. Часто це включає прискорені тести стабільності (зберігання олії при підвищеній температурі кілька тижнів для імітації тривалого зберігання), щоб гарантувати контроль окислення. Крім того, на етикетках дають інструкції щодо зберігання після відкриття (наприклад, «зберігати в холодильнику після відкриття» для деяких рідких олій або «щільно закривати і зберігати в прохолодному місці»). Ці інструкції не просто формальність – їх дотримання допомагає споживачам уникнути випадкового сприяння окисленню риб’ячого жиру. З боку постачання бренди, що дотримуються монографії GOED або інших стандартів, можуть включати заяви на своїх сайтах або в матеріалах, такі як «Відповідає стандартам якості GOED», що дає впевненість обізнаним споживачам. Деякі продукти мають печатки від сторонніх програм тестування (наприклад, сертифікація IFOS 5-зірок, що вимагає низького окислення серед інших критеріїв). Все це свідчить про серйозне ставлення компанії до окислення. Нарешті, регуляторні вимоги до маркування у багатьох країнах зобов’язують, якщо олія рафінована, вказувати це на етикетці, а іноді й додавати інформацію про антиоксиданти у список інгредієнтів. Прозоре маркування антиоксидантів (наприклад, «містить вітамін Е як консервант») може сигналізувати, що виробник проактивно захистив свіжість олії.

По суті, забезпечення низького TOTOX у риб’ячому жирі – це комплексний процес – від вибору свіжої сировини, використання антиоксидантних стратегій, контролю умов зберігання до надання рекомендацій споживачу. Надійні постачальники риб’ячого жиру часто роблять додаткові кроки, тестуючи кожну партію на окислення і роблячи ці результати доступними. Винагорода – продукт, що залишається свіжим і ефективним протягом усього терміну придатності, зберігаючи довіру споживачів і професіоналів, які піклуються про здоров’я.

Висновок: фактор свіжості

TOTOX може звучати як технічний показник, але він зводиться до простої істини: свіжий риб’ячий жир – це кращий риб’ячий жир. Слідкуючи за TOTOX (а також PV і AV, що його складають), індустрія може гарантувати, що добавки та інгредієнти омега-3 залишаються безпечними, поживними і приємними для споживання. Для професіоналів у харчуванні та формуляції розуміння TOTOX є ключем до оцінки якості омега-3 продуктів – низький TOTOX означає, що олія добре збережена, тоді як високий TOTOX є червоним прапорцем. Завдяки стандартам GOED, Кодексу Аліментаріус та інших, планка встановлена високо: якісні риб’ячі олії повинні мати мінімальне окислення, зазвичай з TOTOX у низьких двадцятих або нижче.

На дуже конкурентному ринку омега-3 важливість свіжості не можна переоцінити. Прогірклість не лише відштовхує споживачів неприємним смаком і запахом, а й підриває цілі здоров’я, які ці продукти мають підтримувати. Доброю новиною є те, що з сучасними технологіями виробництва та суворим тестуванням досягти і підтримувати низький TOTOX цілком можливо. Компанії, які це пріоритетують (і підтверджують лабораторними результатами), часто з гордістю діляться цією інформацією, знаючи, що це відрізняє їхню якість. Як професіонал харчової промисловості або харчування, завжди слід враховувати рівні окислення при рекомендації або формулюванні продуктів з риб’ячим жиром. Адже добавка омега-3 може забезпечити обіцяні переваги лише якщо вона максимально свіжа. Підсумовуючи, TOTOX пропонує повний огляд свіжості риб’ячого жиру – контролюючи і мінімізуючи його, ми гарантуємо збереження корисності олії від моменту виробництва до споживання, підтримуючи репутацію добавок з риб’ячим жиром яскравою (і без рибного запаху).

Джерела

• Стандарти якості та окислення, наведені в Кодексі Аліментаріус – ПОСИЛАННЯ
• Керівництво монографії GOED – ПОСИЛАННЯ
• Концепції окислення та впливи на основі галузевої літератури та досліджень – ПОСИЛАННЯ, ПОСИЛАННЯ, ПОСИЛАННЯ, ПОСИЛАННЯ